мама: у нас є челенджерс вдомачеленджерс вдома:
Regie Kostiantyn Konovalov
Довженко. Перший погляд
Odessa, Ukraine, 1926: Eine Stadt, die sich vom Krieg erholt, eine Stadt, in der Jazz erklingt und das Kino geboren wird. Der junge Künstler Sashko Dovzhenko sucht Freiheit in der Kunst – und stößt dabei auf ein System, das Träume nicht verzeiht. Sein erster Film könnte sein letzter sein. Und er ahnt noch nicht, dass sein Name bald in der ganzen Welt bekannt sein wird.
Dovzhenko. First Sight läuft in 1 Kino in London - nächste Vorstellung Sonntag, 8. November um 17:00 im Rio Cinema.
Nächste Vorstellungen: Sonntag, 8. November.
Vollständiger SpielplanDu siehst London. Wechsle oben die Stadt für Vorstellungen anderswo.
Spielzeiten zu Dovzhenko. First Sight, jeden Morgen aktualisiert
Wähle dein Kino und bekomm einen Hinweis, bevor der Film aus dem Programm fällt.
мама: у нас є челенджерс вдомачеленджерс вдома:
Як-то кажу, добре, що взагалі знімають про українську культуру, але на жаль цього не вистачилоОдеса 20-х справді дуже гарна, атмосфера неймовірна та заворожує. На цьому плюси закінчились Перше, що кидається в очі - гра акторів. Масовка просто піздєц як перегравала, але Бог з нею вже. Що не так з головними героями? Бакланов і Самчик ще час від часу нормально грали, хоча також дуже дивно і не лінійно. Але Василина це щось з чимось. Вона так блять перегравала, шо я була готова застрелитись прям в кінотеатрі. Так перегравати, ще треба вміти і я знаю, що в неї зараз купа театральних виступів і я не спорю, що як актриса театру вона можливо і непогана, але в цьому фільмі… ну піздєц просто. Вот ці стереотипні чекісти також не радували. Ну панове, ми ніби ще в «Я (романтика)» відійшли від цього. Що сталося, що ми знову повернулися до цих стереотипів? Також є питання до монтажу і дивної послідовності сцен, таке відчуття ніби їх монтували на тяп-ляп. По пару разів повторювати одне й те саме, ніби глядачі не вміють думати. А ну і це й прекрасний любовний трикутник. Українські челенджерс, але все що залишилося тут від челенджерс - це груповуха. Вже якщо робите українське кіно, то робіть його таким щоб можна було дивитися без крінжа
Дуже багато питань викликає цей фільм, і подекуди далеко не в гарному сенсі. Іноді ловиш кринж, а іноді приємно глянути.Великий плюс у тому, що Григорій Бакланов грав чудово, не дивлячись на те, що він не зовсім-то і схожий на Олександра Довженка.Сам задум просто прекрасний — він все ж має спонукати людей дивитися фільми Довженка, читати Яновського. Реалізація — на 3 з натяжкою: монтаж часто незрозумілий, по світлу часто намагалися виграти і програвали, а на відʼїздах стабілізація покидала чат. Художня робота в багатьох сценах ніби була виконана абсолютно різними командами: у деяких моментах це виглядало добре, у інших очі лізли на лоба.Я хотіла би змовчати про те, але не можу, що в деяких моментах мене шалено відволікала від сюжету награність акторів масових сцен. Клішовані діалоги, потипу «хто важливіший», з дрібкою пафосу, бувало, змушували мене відволікатися від основної думки. Так по всьому — багато зайвого і багато недосказаного.Готова також похвалити загальну атмосферу, але все ж не фільм загалом. З багатьма пунктами не дожали, хоча видно, що старалися — українські байопіки все ж стають з кожним разом трохи ліпшими.
Der Film spielt im Odesa des Jahres 1926 und folgt dem jungen Künstler Sashko Dovzhenko, der im frühen Kino nach künstlerischer Freiheit sucht und mit dem sowjetischen System in Konflikt gerät.
Kostiantyn Konovalov inszenierte das historische Drama von 2026.
