мама: у нас є челенджерс вдомачеленджерс вдома:
Directed by Kostiantyn Konovalov
Довженко. Перший погляд
Ukrainian Odesa, 1926: a city recovering from the war, a city where jazz sounds and cinema is born. Young artist Sashko Dovzhenko seeks freedom in art - and stumbles upon a system that does not forgive dreams. His first film may be his last. And he does not yet know that soon his name will be known to the whole world.
Dovzhenko. First Sight is showing in 1 cinema in London - next screening Sunday 8 November at 17:00 at Rio Cinema.
Next screenings: Sunday 8 November.
Full scheduleShowing London. Switch city above to see screenings elsewhere.
Dovzhenko. First Sight showtimes, refreshed every morning
Pick your cinema, get a nudge before it leaves screens.
мама: у нас є челенджерс вдомачеленджерс вдома:
Як-то кажу, добре, що взагалі знімають про українську культуру, але на жаль цього не вистачилоОдеса 20-х справді дуже гарна, атмосфера неймовірна та заворожує. На цьому плюси закінчились Перше, що кидається в очі - гра акторів. Масовка просто піздєц як перегравала, але Бог з нею вже. Що не так з головними героями? Бакланов і Самчик ще час від часу нормально грали, хоча також дуже дивно і не лінійно. Але Василина це щось з чимось. Вона так блять перегравала, шо я була готова застрелитись прям в кінотеатрі. Так перегравати, ще треба вміти і я знаю, що в неї зараз купа театральних виступів і я не спорю, що як актриса театру вона можливо і непогана, але в цьому фільмі… ну піздєц просто. Вот ці стереотипні чекісти також не радували. Ну панове, ми ніби ще в «Я (романтика)» відійшли від цього. Що сталося, що ми знову повернулися до цих стереотипів? Також є питання до монтажу і дивної послідовності сцен, таке відчуття ніби їх монтували на тяп-ляп. По пару разів повторювати одне й те саме, ніби глядачі не вміють думати. А ну і це й прекрасний любовний трикутник. Українські челенджерс, але все що залишилося тут від челенджерс - це груповуха. Вже якщо робите українське кіно, то робіть його таким щоб можна було дивитися без крінжа
Дуже багато питань викликає цей фільм, і подекуди далеко не в гарному сенсі. Іноді ловиш кринж, а іноді приємно глянути.Великий плюс у тому, що Григорій Бакланов грав чудово, не дивлячись на те, що він не зовсім-то і схожий на Олександра Довженка.Сам задум просто прекрасний — він все ж має спонукати людей дивитися фільми Довженка, читати Яновського. Реалізація — на 3 з натяжкою: монтаж часто незрозумілий, по світлу часто намагалися виграти і програвали, а на відʼїздах стабілізація покидала чат. Художня робота в багатьох сценах ніби була виконана абсолютно різними командами: у деяких моментах це виглядало добре, у інших очі лізли на лоба.Я хотіла би змовчати про те, але не можу, що в деяких моментах мене шалено відволікала від сюжету награність акторів масових сцен. Клішовані діалоги, потипу «хто важливіший», з дрібкою пафосу, бувало, змушували мене відволікатися від основної думки. Так по всьому — багато зайвого і багато недосказаного.Готова також похвалити загальну атмосферу, але все ж не фільм загалом. З багатьма пунктами не дожали, хоча видно, що старалися — українські байопіки все ж стають з кожним разом трохи ліпшими.
Set in 1926 Odesa, the film follows young artist Sashko Dovzhenko as he seeks artistic freedom in early cinema while clashing with the Soviet system.
Kostiantyn Konovalov directed the 2026 historical drama.
