Мені соромно, що я не могла зупинитись сміятись на моменті з розстрілами.
A semi-sequel to Donskoi's Raduga (1944), the story is set in Nazi-occupied Kyiv. The drama focusses on the travails of a typical Soviet family and on the efforts by the Germans to force the reopening of a local munitions factory.
The Taras Family is showing in 1 cinema in Berlin - next screening Sunday 18 October at 17:00 at ACUD MACHT NEU.
Next screenings: Sunday 18 October.
Full schedule
The Taras Family showtimes, refreshed every morning
Pick your cinema, get a nudge before it leaves screens.
Мені соромно, що я не могла зупинитись сміятись на моменті з розстрілами.
Дуже цензурована робота але навіть при цьому основа— твір Бориса Горбатова — написаний про Донбас. І хоча це подається як «радянська земля», локальна специфіка все одно відчутна: шахтарський побут, мова поведінки, типажі — це не абстрактний СРСР, а доволі впізнавана українська індустріальна реальність.Ну і інтонація спротиву. Формально це історія про радянських громадян, які борються з німцями, але сам мотив «нескореності» легко читається ширше — як історія про людей, які тримаються за свою землю, свою ідентичність. У контексті України це завжди звучить трохи інакше, ніж задумувала цензура.+ Амвросій Бучма — одна з ключових постатей українського театру і кіно. Його присутність автоматично додає «української інтонації», навіть коли текст настільки радянський. Ну і не забуваємо що це 1945 рік
Дійсно вражаюча індастріал інтермісія.
The film follows a Soviet family enduring Nazi occupation in Ukraine and engaging in underground resistance against forced labor at a local munitions factory.
It was directed by Mark Donskoy in 1945 as a powerful wartime drama depicting early cinematic responses to the Holocaust.
The film is originally in Russian with localized subtitle options depending on the screening venue.
